Чорнобиль… 35 річниця трагедії. Тепер це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука, це подвиг і безсилля, це пам’ять, це наш нестерпний біль. І скільки б не минуло років все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи.
зі збірки поезій "Стежина до щастя" Марія Яновська Весна в розмаї. Двадцять шосте квітня. Тривожна ніч. Здригнулася земля. Невинно вишні чарували цвітом, А вибух все навколо спопеляв. Дзвінок в пожежній. Швидко мчать машини. В четвертім вибух і прорвало дах. Відважні хлопці мужньо, безупинно У пекло йшли, забувши біль і страх. Вогненний стовп у небі - гриб кривавий. Смертельні хмари сколихнули світ. Вкриває дим будинки, сквери, трави. Біда навколо… То горить графіт. Смертельні ізотопи в хмарах диму Розносить вітер на поля, міста. Уран і стронцій (ізотоп незримий), Посіють на усій планеті жах. Вогонь потрібно погасити прудко, Бо поруч три реактори стоять. Водневий вибух може бути швидко. У Прип’яті прокинулись, не сплять. Прийшли на допомогу всі охочі, Не відчуваючи, не знаючи біди. Вогонь гасили довго: дні і ночі. На все життя залишились сліди. До лиха не були вони готові: Студенти, водії та шахтарі, Робітники і льотчики, й військові, Медсестри, санітари, лікарі. Лопатами граніт радіаційний Скидали хлопці… Мужній наш солдат! Німий потенціал інформаційний, Бо в Києві - колони і парад. Ще довго полум’я в Чорнобилі гасили. Мов бомба атомна зірвалась в мирні дні. Забрав Чорнобиль і здоров’я, й сили, І наслідки трагедії сумні. На все життя хвороб невиліковних… Захворюваність — рак і діабет.. Забруднені навколишні водойми, Поля заражені, ліси — це не секрет. Я вдячна людям тим, що врятували Усю планету в найскрутніший час. Ми перед ними всі заборгували. Скажу сьогодні просто, без прикрас.
По всій Україні та за її межами 26 квітня вшановують пам’ять ліквідаторів та учасників трагедії на Чорнобильській АЕС. Осторонь не залишилися і маленькі школярі. Учнями 2 класу було організовано виставку дитячих малюнків » Чорнобиль очима дітей»
