Перша школа у селі була відкрита в 1862 році, і працював у ній один учитель. З 1939 року — школа-семирічка у новому приміщенні. У 1954 році був перший випуск середньої школи.
А тепер детальніше.
Приміщення Тростянецької ЗШ І – ІІІ ст. збудовано в 1986 р. на кошти місцевого колгоспу «Шляхом Леніна» (голова колгоспу Біліченко Віктор Григорович) за сприяння випускника Чухрія Миколи Юхимовича, який в 80 – х роках працював заввідділом Вінницького обкому партії.
Цей корпус приєднано до приміщення школи, збудованою в 1936 – 37 роках, як приміщення тоді семирічної школи.
Перша школа в с. Тростянець відкрита в 1862 р., це була церковно-приходська школа.
1870 р. – відкрилася церковно-приходська школа в с. Латанці. Першим учнем був Варич Танас.
До 1862 р. латинські діти навчались у Вороновицькій земській школі, навчання в школі велося російською мовою, українська мова в викладанні була заборонена.
Тростянець — найбільше село в окрузі, в якому проживало 3 тис. жителів. Приміщення школи знаходилось в хаті дяка, а потім в хаті місцевого священика.
В ХІХ ст.. потреба в освічених людях зростає, а тому маленької хати священика було замало, щоб вмістити всіх бажаючих отримати освіту. Через це в 1894 р. в селі будують перше приміщення школи, в якому діти навчались до 1917 року, після чого тут було облаштовано приміщення в якому проживали вчителі. З 2005 року приміщення передано місцевій церковній громаді.
В 1934 р. було встановлено 3 типи шкіл:
Початкова ( 4 кл.),
Неповна середня ( 7 кл.)
Середня (10 кл.)
Осипчук Федір Володимирович (1896 — 1947). Був першим учителем Тростянецької початкової школи.
З 1923 року в школі працюють дві учительки – Висоцька Степанина і Нестеренко Тетяна.
В селі в цей період нараховується 225 дітей шкільного віку. Але навчанням було охоплено лише 33 проценти.
В першій групі навчалось 35 дітей , в другій — 32, в третій – 6, в четвертій — 2 учні .
Крім того в Тростянці була ще одна група з польською мовою викладання. Дітей навчала учителька Стерник Розалія.
В Латанецькій трудовій початковій школі працювали двоє учителів – Цокур Єфрим і Цокор Любина.
В 1922 році в першій групі навчалось — 45 дітей, в другій – 18, і в третій – 2 учні.
До 1923 року всі діти шкільного віку були охоплені обов’язковою початковою освітою.
З 1923 до 1930 року в селі діяли, так звані «лікнепи», в завдання яких входило ліквідувати не писемність серед всього населення.
З 1920 р. в селі відкрита трудова початкова школа.
В 1924 р. в селі відкрито дитячі ясла. Першою завідуючою була Пасічник Марія.
З 1932 – 1933 навчального року у Тростянці проведено набір до неповної середньої школи. Як згадує випускник семирічки, а згодом учитель школи Кухарук Килина Сидорівна, не менше 10 її однокласників не дожили до кінця навчального року. Перший випуск семирічки відбувся 1935 року.
В 30 – х роках в Україні було розгорнуто масові репресії, які охопили всі прошарки населення, але найбільше постраждала інтелігенція, особливо учительство. Внаслідок сталінських репресій незаконно засуджено мільйони чоловік, не менше людей було знищено.
Серед вчителів нашої школи репресованими було 5 чоловік:
- Трифоненко,
- Коханович,
- Ковальський Федір Степанович,
- Осипчук Євген Федорович,
- Мозолевський Йосип
Під час окупації з липня 1941 року по березень 1944 року початкова школа знаходилася в приміщені біля церкви, а двох поверхова будівля служила конюшнею для німецької комендатури. В учительській на другому поверсі розташувався обслуговуючий персонал кущової комендатури. Гній з класних кімнат не викидався. На кінець окупації коні своїми гривами сягали стелі.
Після визволеня Тростянці від німецько — фашистських загарбників жителі села прибрали класні кімнати. Зробили ремонт приміщення і згодом школа була готова до післявоєнного навчального року.
На відновлені шкільного приміщення працювало все село.
Вручну різали ліс кіньми возили в Степанівську МТС на пилораму. Самотужки тягли великі балки на 2 поверх. Наробилися важко але яка була радість коли на початок навчального року була готова.
Із звільненям села від окупантів в березні 1944 року почалася відбудова школи, довелося замінити вікна, двері, дах. Але не дивлячись на неймовірну скруту періоду війни, приміщення вже в жовтні 1944 року прийняло учнів, а в червні 1945 р. відбувся перший післявоєнний випуск Тростянецької семирічки.
У 1961 р. було оголошено набір до середньої школи. Перший випуск відбувся в 1964 р. Навчання у 8 – 10 кл. було платне, за дітей сиріт та за дітей із малозабезпечених сімей платив колгосп.
Великий внесок у розвиток Тростянецької освіти внесли Олесь Іван Сергійович та Бабій Федір Антонович. Олесь І. С. працював у нашій школі на посаді директора школи 17 років з 1961 р. З 1962 навчального року заступником з навчальної роботи став працювати Бабій Ф. А. За час їхньої діяльності педагогічний колектив був чи не найбільшим – нараховував 38 учителів. Школа займала передові рубежі серед шкіл району.
З 1954 року по 2012 рік школа святкувала 58 випусків середньої школи. В 1962 і 1993 роках випусків не було. Оскільки здійснювався перехід на 11 річне навчання. Таким чином з 10 – го класу було випущено 45 випускників і 21 з 11-го класу.
За ці роки з середньої школи випущено 1552 учнів. Найчисленнішим був випуск 1966 року. Атестат зрілості в цьому році отримали 82 випускники.
До золотого фонду школи ми відносимо педагогів, які все своє життя присвятили навчанню і вихованню дітей. Серед них Біліченко Галина Степанівна має 42 роки педагогічного стажу роботи в нашій школі.
Загоруйко Ольга Йсипівна 55 років працювала з 1945 по 1980 р.
В тому ж році трудову діяльність розпочали Горбатюк Андрій Сергійович ( 30 р. стажу), Кухарук Килина Сидорівна (29 р. стажу), Килимник Ганна Сергіївна (30 р. стажу), Березовська Целя Романівна (30 р. стажу).
Більше 30 років в школі пропрацювали:
Козаченко Юзефа Францівна,
Бабій Федір Антонич,
Кривонос Дмитро Дем’янович,
Білоус Степан Іванович,
Свірська Лариса Іванівна,
Вішталюк Галина Карпівна,
Петренко Галина Іринеївна,
Кучабська Ала Сигизмундівна,
Митрушина Віра Іванівна
Свірська Станіслава Казимирівна,
Дубович Катерина Трохимівна,
Швабська Тамара Яківна.
Добудова школи була здійснена у 1986 р. директором школи Тузюком Олександром Степановичем. Було побудовано чудовий спортивний зал, великий актовий зал, гарну їдальню, В цій школі ми навчаємось і до нині.